-
Йоана 5
- 1 Після сього було сьвято Жидівське, і прийшов Ісус у Єрусалим.
- 2 У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейська Ветезда, з пятьма ходниками.
- 3 В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
- 4 Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
- 5 Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї.
- 6 Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
- 7 Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
- 8 Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи!
- 9 зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
- 10 І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
- 11 Відказав їм: Хто оздоровив мене, той мені сказав: Візьми постіль твою, та й ходи.
- 12 Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постіль твою, та й ходи?
- 13 Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місці тому.
- 14 Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
- 15 Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
- 16 За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
- 17 Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.
- 18 За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
- 19 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
- 20 Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались.
- 21 Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.
- 22 Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
- 23 щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
- 24 Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
- 25 Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
- 26 Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
- 27 і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
- 28 Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
- 29 і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
- 30 Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
- 31 Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
- 32 Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
- 33 Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.
- 34 Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
- 35 Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину сьвітлом його.
- 36 Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
- 37 І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
- 38 і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
- 39 Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене.
- 40 Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
- 41 Чести від людей не приймаю.
- 42 Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
- 43 Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
- 44 Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?
- 45 Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
- 46 Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
- 47 Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
-
King James Version (kjv)
- Afrikaans
- Albanian
- Arabic
- Armenian
- Basque
- Breton
- Calo
- Chamorro
- Cherokee
- Chinese
- Coptic
- Croatian
- Czech
- Danish
- Dari
- Dutch
-
English
American King James Version (akjv) American Standard Version (asv) Basic English Bible (basicenglish) Douay Rheims (douayrheims) John Wycliffe Bible (c.1395) (wycliffe) King James Version (kjv) King James Version (1769) with Strongs Numbers and Morphology and CatchWords, including Apocrypha (without glosses) (kjva) Webster's Bible (wb) Weymouth NT (weymouth) William Tyndale Bible (1525/1530) (tyndale) World English Bible (web) Young's Literal Translation (ylt)
- English and Klingon.
- Esperanto
- Estonian
- Finnish
- French
- German
- Gothic
- Greek
- Greek Modern
- Hebrew
- Hungarian
- Italian
- Japanese
- Korean
- Latin
- Latvian
- Lithuanian
- Malagasy
- Malayalam
- Manx Gaelic
- Maori
- Mongolian
- Myanmar Burmse
- Ndebele
- Norwegian bokmal
- Norwegian nynorsk
- Pohnpeian
- Polish
- Portuguese
- Potawatomi
- Romanian
- Russian
- Scottish Gaelic
- Serbian
- Shona
- Slavonic Elizabeth
- Spanish
- Swahili
- Swedish
- Syriac
- Tagalog
- Tausug
- Thai
- Tok Pisin
- Turkish
- Ukrainian
- Uma
- Vietnamese
Favourite Verse
You should select one of your favourite verses.
This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.
This is currently the active session key.
Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.